24 лютого 2026 року – роковини повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Поки заголовки світових медіа рясніють повідомленнями про мирні переговори, Greenpeace Україна, як і більшість українців, на власному досвіді відчуває так звані мирні наміри Росії…
З першого дня колоніальна війна Росії була спрямована на знищення України як незалежної та суверенної держави з власною культурою і мовою. Водночас навмисними цілями стали житлові будинки, міста та критична інфраструктура. Сьогодні, на 12-му році війни Росії проти України і четвертому році повномасштабного вторгнення, Україна переживає найглибшу енергетичну кризу у своїй історії — кризу, сплановано створену російськими атаками.
Лише з початку 2026 року зафіксовано 217 цілеспрямованих атак на енергетичну інфраструктуру України. У січні Росія випустила понад 6 000 ударних дронів, близько 5 500 керованих авіабомб та 158 ракет різних типів по об’єктах інфраструктури. Теплові електростанції, підстанції та об’єкти централізованого теплопостачання регулярно стають мішенями російських ракет і дронів. Ці удари не є випадковими — це частина продуманої стратегії енергетичного колапсу. Мета проста: залишити людей без світла, тепла і води, перетворити зиму на ще один фронт та змусити Україну до капітуляції.

У багатьох українських містах із системами централізованого теплопостачання температура в приміщеннях узимку ледь сягає 10–14°C. Електроенергія подається лише кілька годин на добу, часто вночі. Бізнеси, лікарні, школи та громадські простори були змушені працювати на межі можливостей або повністю зупинитися, адже дизельні генератори не можуть забезпечити 12–15 годин безперервної роботи. Водночас повітряні тривоги, дрони та ракети стали фоном повсякденного життя для мільйонів людей.
Саме в цій темряві Україна усвідомила одну річ: централізована енергосистема, що базується на атомній генерації, російському газі та викопному паливі, є вкрай вразливою під час війни. Натомість децентралізовані рішення на основі відновлюваної енергії з накопичувачами — можуть врятувати життя.
Під час війни Росії проти України стало очевидно: зелені технології — це вже не лише про клімат, захист довкілля чи економію коштів. В Україні це питання виживання, безпеки та стійкості. Децентралізовані сонячні панелі, теплові насоси, батареї та автономні енергосистеми довели свою ефективність у найекстремальніших умовах. Вони працюють, коли централізована мережа зруйнована. Їх складніше знищити одним ударом і значно швидше встановити або замінити. Вони забезпечують тепло, світло і воду там, де, здається, вже нічого не залишилося.
Пацієнти в лікарнях та амбулаторіях можуть вчасно отримувати вакцинацію та медичну допомогу. Діти у школах і садочках мають альтернативне джерело живлення для навчання і перебування в укриттях — можуть перечекати небезпеку в теплі та зі світлом. Мешканці багатоквартирних будинків отримують надійне тепло з енергії землі. Зелені рішення вже працюють сьогодні, даючи підтримку і надію у надзвичайно складні часи.
Саме тому Greenpeace продовжує працювати в Україні під час війни. Ми залишаємося тут, бо ця робота критично важлива саме зараз. З 2022 року наша міжнародна команда разом із місцевими громадами, партнерами та донорами впроваджує проєкти з відновлюваної енергетики — від сонячних систем для медичних закладів до комплексних рішень для громад.
Один із найяскравіших прикладів — зелена реконструкція багатоквартирного будинку в Тростянці, місті поблизу російського кордону, яке пережило окупацію та руйнування. Сьогодні цей будинок є першим багатоквартирним житловим будинком в Україні, де і опалення, і гаряче водопостачання забезпечуються виключно тепловими насосами. Для нас це не просто відновлена будівля. Це практична модель майбутньої енергосистеми України — децентралізованої, стійкої та безпечної. Ба більше, це приклад для всієї нашої організації, який надихає не лише українців, а й наші офіси по всьому світу.
Досвід України чітко демонструє світу: відновлювана енергетика — це не щось «на після війни» чи «коли стане краще». Це рішення, яке потрібно впроваджувати вже зараз, якщо ми хочемо захистити людей і зменшити вразливість суспільства до насильства та авторитаризму. Кожна сонячна панель, кожен тепловий насос, кожна система накопичення енергії — це крок до енергетичної незалежності, безпеки та миру.
Ми віримо в Україну.
Ми віримо в її перемогу.
І ми віримо, що майбутнє України — зелене, справедливе і безпечне. Саме тому ми залишаємося тут, працюємо тут і продовжимо це робити — разом із людьми, які щодня доводять: навіть у найтемніші часи можна будувати світло.
Водночас ми закликаємо весь світ:
Припинити споживати та купувати російський газ — він фінансує війну і вбивства.
Припинити співпрацю з ядерним шантажистом «Росатомом» — він не повинен будувати нові атомні електростанції в Європі та має бути покараний санкціями.
Посилити тиск на тіньовий флот Росії, щоб він не міг фінансувати нові ракети й дрони.
Сьогодні кожна країна, кожен уряд і кожна свідома людина можуть допомогти наблизити справжній мир в Україні.


