28 квітня Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу (№15150). Документ має перезапустити законодавство на шляху до членства в ЄС, однак окремі його норми можуть створити серйозні ризики — зокрема для прав людини та природоохоронних територій державної і комунальної власності. Йдеться про ліси, водойми, території природно-заповідного фонду, а також об’єкти історико-культурної спадщини.

Ключовим побоюванням є те, що новий кодекс фактично узаконює крадіжку цінних державних земель. Оскільки багато лісів, водойм, земель природно-заповідного фонду або пам’яток археології досі не мають чітких меж у кадастрі, привласнити їх у недобросовісний спосіб буде легше. Ідеться про ситуації, коли території державної чи комунальної власності опиняються у приватних руках внаслідок порушення закону. А якщо цінну земельну ділянку встигнуть внести до  державних реєстрів, повернути її громаді через суд стане майже нереально.

На думку Greenpeace Україна, проєкт нового Цивільного кодексу (№15150) може суттєво обмежити можливості держави та громад оскаржувати незаконне привласнення лісів, заповідників та інших екосистем в суді. Особливо якщо право власності вже буде внесене до державних реєстрів. Фактично амбіції недобросовісного бізнесу чи забудовника будуть захищені надійніше, ніж українська природа і права людей на доступ до неї.

Ситуація ускладнюється й тим, що в 2025 році вже були ухвалені норми на користь недобросовісних власників державних природних територій. Йдеться про норми, які обмежують строки повернення незаконно відчуженого майна (зокрема, 10-річним терміном) та передбачають компенсаційні механізми з державної казни. Новий проєкт Цивільного кодексу, на жаль, може ще більше звузити інструменти захисту державної власності.

Зауважимо, що в останні роки суд, у тому числі Верховний Суд України, дедалі частіше стає на бік держави у справах щодо повернення незаконно приватизованих державних земель. Саме ця позитивна тенденція поставлена під загрозу.

Окреме занепокоєння викликає процедура розгляду нового Цивільного кодексу. Проєкт обсягом понад 800 сторінок був винесений на голосування у стислі терміни. Це обмежує можливості для фахового аналізу, ознайомлення  громадськості з новим Цивільним кодексом та внесення пропозицій.

У разі ухвалення нової редакції Цивільного кодексу Україна може зіштовхнутися з довгостроковими негативними наслідками, серед яких: олаблення законодавчої системи збереження природоохоронних територій, лісів та узбереж, високий ризик втрати унікальних природних екосистем (в тому числі міжнародного значення), потенційне зростання конфліктів навколо земельних ресурсів, погіршення міжнародної репутації. 

З огляду на потенційні ризики Greenpeace Україна вважає, що проєкт нового Цивільного кодексу №15150 не має бути ухваленим остаточно. Натомість документ має бути доопрацьований із урахуванням принципів захисту природоохоронних і культурних об’єктів. Ініціатори нового Цивільного кодексу повинні забезпечити повноцінне експертне та публічне обговорення, врахування позицій громадськості та прибрати наявні шпарини для легалізації незаконно набутого майна.

Greenpeace Україна закликає народних депутатів України не підтримувати законопроєкт №15150 у першочерговій редакції та не допустити знищення української природи!