18-20 вересня 2026 року відбувся перший в історії CARPATHIAN 8 SUMMIT — засновницький саміт нової регіональної ініціативи від України. Подія має на меті об’єднати вісім країн Карпатського регіону, інституції ЄС, глобальних партнерів, місцеві громади, бізнес та інвесторів з метою перетворити Карпатський регіон на єдине середовище економічного розвитку, інвестицій та транскордонного співробітництва.

Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв про те, що Карпати можуть і мають стати центром для економічного зростання України та енергетичним хабом для інших європейських країн пов’язаних з Карпатами. Ось свіжа цитата:

“Також сьогодні до підписання підготовлено більше 50 угод на суму понад мільярд євро. І це лише початок. Близько половини портфеля припадає на енергетику, і це може стати одним з основних внесків Карпат для Європи. Сонячна та вітрова енергетика. Накопичення енергії. Нові інтерконектори. Наші великі підземні газосховища. Також пропонується створити Карпатський вітроенергетичний кластер потужністю 1,5 гігавата.

Карпати можуть стати постачальником енергії для Європейського Союзу, а не просто транзитним регіоном. І це прямо підтримує європейську мету енергетичної незалежності від Росії.”

Greenpeace Україна підтримує розвиток відновлювальної енергетики. Більше того – уже понад три роки наша команда активно втілює ВДЕ-проєкти по всій Україні, допомагаючи громадам, дитячим садочкам, школам та лікарням бути енергонезалежними. Водночас Greenpeace Україна бачить у стихійному розвитку Карпатського регіону цьому соціальні, екологічні та безпекові ризики.Ключове слово тут саме “стихійний” розвиток. 

Низка проєктів, пов’язаних з відновлювальними джерелами енергії, які вже реалізуються зокрема у Закарпатській області, вже викликають критику. Йдеться про побудову вітряків та суміжної інфраструктури на полонині Руна, плани побудови вітропарків на Боржаві, Свидовецькому хребті та низці інших високогірних територій вище ніж 1000 метрів відносно моря.

При цьому в нещодавно ухваленому Верховною Радою законопроєкті № 14271 щодо імплементації законодавства ЄС у сфері відновлюваних джерел енергії уже запроваджений механізм зон прискореного розвитку ВДЕ. Законопроєктом передбачається, що території Карпат на висоті понад 1000 метрів над рівнем моря не можуть визначатися як зони прискореного розвитку відновлюваної енергетики. Це важливий запобіжник, який має бути врахований при плануванні нових енергетичних проєктів у Карпатах. Парламентські комітети за результатами розгляду розвитку вітроенергетики в Карпатах окремо рекомендували надавати пріоритет розміщенню таких об’єктів на рівнинних або антропогенно змінених територіях, поза межами природоохоронних зон і Карпатського регіону. 

Отже, сонячні та вітрові електростанції можна будувати у Карпатах.  Але критичним є саме вибір  місця для встановлення об’єктів ВДЕ. І це яскраво видно у кейсі із Полониною Руна, коли хороша і потрібна ідея знайшла хибне втілення, шкідливе для унікального Карпатського довкілля.  

Сьогодні, довкіллєва спільнота за підтримки мінімум 26 тисяч українців виступає проти непродуманої реалізації проєктів із будівництва вітропарків на високогір’ї та особливо цінних природних територіях. Оскільки спорудження ВЕС на землях природно-заповідного фонду, об’єктах Смарагдової мережі не лише руйнує цінні екосистеми, знищує рідкісні види та їхні оселища, але й суперечить принципам сталого розвитку зеленої енергетики, яка передусім має бути дружньою до довкілля.

Після заяви Президента Зеленського стає очевидним, що розвиток інфраструктурних енергетичних проєктів в Українських Карпатах є пріоритетом. Але будь-яке будівництво у цінних природних місцях, як-от високогір’я та праліси, може мати суттєвий негативний вплив на екосистеми, геологічну будову, ґрунти, воду, рослинність, тваринний світ, рельєф місцевості, а також рідкісні види флори і фауни через прокладання доріг і комунікацій на цінних природних ділянках, що спричиняє ерозійні процеси й порушує водний цикл особливо в гірській місцевості.

Під проєкт побудови вітропарку на полонині Руна вже відбулась вирубка лісу без попереднього проведення необхідних обстежень, а також було знищено частину пралісу. І за попередніми оцінками природоохоронців були втрачені оселища червонокнижних видів, таких як, наприклад, саламандра плямиста.

Супутніми наслідками стихійного, непродуманого розвитку Карпатського регіону може стати соціально-логістична криза. Будівництво промислових та енергетичних об’єктів та супутньої інфраструктури вимагатиме використання наявних джерел водозабезпечення, від яких сильно залежить місцеве населення. А вирубка лісів під плановані проєкти сприятиме наближенню кліматичної кризи, збільшуватиме вірогідність зсувів гірських порід і супутніх руйнацій будинків людей..

Окремим ризиком в умовах військової агресії РФ може стати щільна концентрація енергогенеруючих та промислових потужностей в одному регіоні. Greenpeace Україна підтримує ідею децентралізації енергетики в Україні, оскільки це робить енергосистему більш стійкою до атак ворога та руйнувань інфраструктури. Водночас децентралізація енергетики означає побудову критично важливих об’єктів у РІЗНИХ місцях, а не виключно в одному регіоні.

В доповнення, дослідження, проведені для Greenpeace Німеччина показують, що вітровий потенціал в Україні не обмежується Карпатським регіоном, ба більше має більш високі показники в інших регіонах.

Розвиток енергетики у високогір’ї Карпат не отримав підтримки і серед наукової спільноти, що направила окреме звернення про недопустимість знищення Карпат із 174 підписами.
А вимоги петиції щодо збереження високогір’я Карпат, яка набрала більше 26 тисяч голосів менше, ніж за тиждень, так і не були втілені. Вимоги петиції прості: забезпечити на законодавчому рівні неможливість будівництва на ландшафтах, що знаходяться на висоті більше 1000 метрів, а також видати відповідні Укази про створення нових та розширення існуючих об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, зокрема: заказників «Вільний Свидовець», «Полонина Гостра», «Полонина Красна», «Полонина Апецька», «Полонина Бичків», «Лютянська Голиця», «Верховинський Вододільний хребет»; національних природних парків «Величні Карпати», «Верховинський».

Враховуючи усе згадане, Greenpeace Україна вважає поточну регіональну ініціативу потенційним екологічним, соціальним та безпековим ризиком.

Ми вимагаємо втілювати проєкти із розвитку відновлювальних джерел енергії із дотриманням усіх законодавчих процедур на всіх етапах (як-от оцінки впливу на довкілля, комісійні обстеження території), реалізовувати проєкти за принципом “ненанесення значної шкоди”, залучати громадськість та аналізувати всі можливі виклики та ризики як для людини, так і для довкілля.

Українські Карпати мають розвиватися, об’єкти ВДЕ мають будуватися, але в гармонії та з повагою до довкілля та громад. Це можливо і це показує успішний досвід Євросоюзу, частиною якого Україна прагне стати.

Команда Greenpeace Україна готова надати свою експертизу та дослідження, аби українські Карпати були справді місцем розвитку, а не суцільним, неестетичним та грубим будівництвом.