Плани створити єдине «Міністерство ресурсів» на базі Міністерства економіки, Міністерства агрополітики та Міністерства захисту довкілля є великим стратегічним регресом для України, вважає міжнародна екологічна організація.
В умовах війни, довкіллю України було завдано величезної шкоди: були пошкоджені природоохоронні території, забруднені екосистеми – річки, ліси, грунти, що підвищує ризики для життя та здоров’я громадян. Ба більше, був запущений процес євроінтеграції, який потребує проведення низки реформ у галузі охорони довкілля. Саме тому держава має сконцентруватися на зміцненні екологічних інституцій на системному рівні та відбудові довіри до них, для чого необхідно зберегти Міністерство захисту довкілля як окреме відомство.
“План з об’єднання міністерств — катастрофа і для довкілля, і для євроінтеграції, адже на шляху до вступу в ЄС Україна зобов’язалася впровадити європейське законодавство. Довкілля в Україні має бути повноправним учасником євроінтеграційного процесу, воно потребує окрему, незалежну та потужну інституцію”, – говорить директорка офісу Greenpeace Україна Наталія Гозак.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів — це провідний державний орган, що має бути незалежним регулятором, контролером, представником інтересів довкілля. Потенційне злиття – це нехтування екологічними пріоритетами та постійний конфлікт інтересів у центрі ухвалення рішень уряду. Адже за довкілля має відповідати орган, пріоритетом якого є не розвиток економіки, а збереження навколишнього середовища. Натомість ідея злиття відомств передбачає втрату фокусу на збереженні довкілля внаслідок сприйняття природних ресурсів через призму економічних чи аграрних інтересів.
Greenpeace Україна вже долучилася до звернення від низки громадських організацій щодо неприпустимості ліквідації Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів України як інституції. Разом з колегами закликаємо Президента України як гаранта конституційних прав публічно підтримати збереження окремого Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України як критично важливої установи на шляху України до ЄС та сталого розвитку.
