15 квітня у книгарні “Сенс” на Хрещатику відбулася презентація унікального за своїми масштабами дослідження «Екорух і війна: Як повномасштабна війна вплинула на екологічний рух в Україні». Дослідження охоплює розвиток екологічного громадянського руху від часу Чорнобильської катастрофи до сьогодення.

Презентація відбулася напередодні Дня довкілля (18 квітня) та 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи (26 квітня) — події, яка стала символічною точкою відліку для екологічного руху в Україні.

Дослідження реалізовано Українською кліматичною мережею та “Еколтавою”, за підтримки Greenpeace Україна, “Плато”, “Молодіжна кліматична ініціатива “Розвій”. Воно базується на 47 глибинних інтерв’ю та двох фокус-групах за участі представників громадського сектору, науки, медіа та влади.

«Екологічний рух в Україні — це не лише про захист довкілля. Це частина демократичного суспільства, яка формує запит на прозорість, підзвітність і відповідальність влади. Історично екологічні протести ставали каталізатором ширших суспільних змін — як в Україні, так і в Європі. Сьогодні, під час війни, ця роль лише посилюється», — зазначає Наталія Гозак, директорка Greenpeace Україна.

За словами дослідників, повномасштабна війна суттєво трансформувала екологічний рух: від класичних кампаній до реагування на воєнні екологічні злочини, від локальних ініціатив до активної міжнародної адвокації.

«Ми прагнули не лише зафіксувати історію екоруху, а й зрозуміти, як він змінюється сьогодні. Наше дослідження показує: екологічний сектор став більш згуртованим, прагматичним і водночас політично значущим. Він реагує на виклики війни, але не втрачає стратегічного бачення — відбудови країни на принципах сталого розвитку», — підкреслює Діана Попфалуші, співавторка дослідження, голова Ради Української кліматичної мережі.

«Екологічний рух в Україні досі недооцінений суспільством. Мало хто знає, яку роль екологічні організації відіграли на початку повномасштабного вторгнення у міжнародній адвокації за блокування російського викопного палива та запровадження санкцій. І цю роботу вони продовжують на різних рівнях. Так само важливою є їх роль в просуванні євроінтеграційних реформ. Дослідження якраз гарно показує цю силу руху“, – говорить Юлія Мельник, методологиня та редакторка дослідження, директорка ГО “Еколтава”.

Серед ключових тем, які розкриває дослідження:

  • роль екоруху як індикатора розвитку демократії в Україні;
  • трансформація екологічного сектору під час війни;
  • співпраця між громадським сектором, владою та наукою;
  • еволюція взаємодії з міжнародною екологічною спільнотою.

Окрему увагу під час презентації приділили зв’язку між екологічним активізмом та процесами деколонізації, а також важливості збереження суб’єктності екоруху як частини демократичного суспільства.

Ознайомитися з повним дослідженням можна за посиланням:
👉 https://vse.ee/ekorukh_2026 👈

Довідка:
Дослідження реалізовано Українською кліматичною мережею Та Еколтавою за підтримки Greenpeace Україна у співпраці з «Плато» та «Розвій».Контакти для медіа:
Дарина Рогачук, комунікаційниця Greenpeace Україна
[email protected]