Інформація про можливе злиття трьох міністерств в одне влітку 2025 року викликала значний резонанс у громадському секторі та експертному середовищі. Низка громадських організацій зверталися до народних депутатів із вимогою не ліквідовувати Міністерство довкілля. Таку заяву ініціювала правозахисна організація “Екологія-Право-Людина” і її підтримала майже сотня громадських організацій. Втім депутати Верховної Ради України не зважили на це і об’єднали три інституції в одне міністерство.
З огляду на те, що зараз стало відомо про операцію антикорупційних органів “Мідас” і про те, що зафіксовано на плівках у контексті об’єднання міністерств, ми вважаємо за необхідне не лише оновити кадровий склад в уряді, усунувши з виконавчої влади всіх фігурантів цієї справи, а й невідкладно відновити роботу Міністерства захисту довкілля як окремої інституції.
Міндовкілля — не “ресурсне відомство”. Це — ключовий державний орган, що має бути незалежним у формуванні довкіллєвої політики задля здорового життя у чистому довкіллі. Інтеграція цього міністерства у структуру, яка одночасно відповідає за економіку, аграрну політику та охорону довкілля, означає нівелювання довкіллєвих пріоритетів та постійний конфлікт інтересів у самому центрі прийняття рішень, а також є дуже серйозним ризиком для виникнення нових корупційних схем. За майже півроку існування нового міністерства воно продемонстрували неефективність у своїй роботі.
З моменту створення нового міністерства не проведена жодна ключова реформа. І це при тому, що в довкіллєвій галузі Україна має зобов’язання транспонувати понад 200 директив і регламентів. Об’єднане міністерство не встигає навіть гасити скандали із забудовами Карпат, несанкціонованими сміттєзвалищами, неправомірно виданими дозвільними документами на поводження з небезпечними відходами, незаконними рубками лісів, системним і коректним збором фактів впливу воєнних дій на довкілля.
Європейська комісія у своєму звіті акцентує увагу на викликах, які наразі є в Україні із захистом довкілля. Як то на значні корупційні ризики, які пов’язані з надро- і землекористуванням, з незаконними рубками.
Окрім того, Європарламент зазначив, що “закон Ігоря Мазепи” (законопроєкт 12089) – це по суті легалізація краденого (лісів, узбережжя), а Єврокомісія зазначила, що цей закон має не тільки негативний вплив на довкілля, але й значні корупційні ризики.
Звертаємо Вашу увагу на те, що під час існування окремого Міністерства довкілля, ця інституція вносила свою пропозицію щодо ветування шкідливого проєкту і таким чином діяла як запобіжник. Ліквідація такої інституції – це підтримка злочинів проти довкілля, які гальмують вступ України до ЄС.
З огляду на вищевикладені аргументи ми вимагаємо від народних депутатів відновлення роботи окремого міністерства у найкоротші строки і призначити керівником міністерства кандидатуру, яка посилить довіру до уряду України.
Підписанти:
Громадська ініціатива “Голка”, Ірина Федорів
МБО “Екологія – Право – Людина”, Олена Кравченко
ГО “Українська природоохоронна група”, Олексій Василюк
ГО “Save Dnipro”, Ірина Черниш
ГО “Маріуполь нуль відходів”, Наталія Гаєцька
ГО “Zero Waste Society”, Анастасія Мартиненко
ГО “Zero Waste Lutsk, Катерина Рабан
Громадська ініціативна група “Free Svydovets”, Іріс Дель Соль
ГО “Грінпіс Україна”, Наталія Гозак
ГО “Екоклуб”, Андрій Мартинюк
ГО “Екосфера”, Оксана Станкевич-Волосянчук
ГО “Національний екологічний центр України”, Руслан Гаврилюк
ГО “Лісові ініціативи і суспільство” (ForestCom), Дмитро Карабчук
ГО “Код 21”, Олена Мудра
ГО “Мережа захисту національних інтересів АНТС”, Ганна Гопко
ГО “Дунайсько-Карпатська Програма”, Богдан Проць
ГО “Запоріжжя без сміття”, Ірина Щетиніна
ГО “Всеукраїнська екологічна ліга”, Тетяна Тимочко
ГО “Центр екологічних ініціатив “Екодія”, Олексій Пасюк
ГО “Донецька регіональна організація Всеукраїнської екологічної ліги”, Олексій Бурковський
ГО “Надбистрицька Гуцульщина”, Лілія Синяк
ГС “Пермакультура в Україні”
МБО ІЦ ”Зелене досьє”, Тамара Малькова
ГО «Чисто.Де», Олена Жук
ГО “Фонд природи України”, Анастасія Драпалюк
ГО “Зберегти Пікуй”, Наталія Вишневська
Олеся Пинзеник, депутатка Київради
ГО “Амадока”, Михайло Муленко
ГО “ЕкоТЕКА”, Мельниченко Тетяна
ГО “Природоохоронні геоінформаційні системи України”, Олена Сінна
Анна Погребняк, екоактивістка
Ковтун Олена Миколаївна, к.ю.н., доцент, доцент кафедри кримінального та адміністративного права Академії адвокатури України
ГО «Закон Природи» Одеса
ГО “Мережа екостанцій України”, Богдан Попов
ГО “ЕКО “Міжрічинська Пуща”, Андрій Сагайдак
ГО “ВМР “Національний Альянс”, Юлія Бабій
Теслович Марʼяна, екологиня, доктор філософії у галузі природничих наук
Машталер Олександра Володимирівна, канд.біол.наук, доцент, доцент кафедри ботаніки та екології Донецького національного університету імені Василя Cтуса
Поліський заповідник, сектор “Екологія”
Комітет аграрного, земельного та довкільного права НААУ, Софія Шутяк
ГО “Ценрт економіко-правової аналітики”, Данило Ванькович
ГО “Граструтс-Інтситут Україна”, Ольга Донець
Музей деревини у Львові, Василь Заячук
Кафедра права та інформаційної діяльності НЛТУ, Любов Шептицька
ГО “Відродження природної спадщини”, Іван Русєв, д.б.н., професор
Миленька Мирослава Миронівна,
Директор Міжнародного навчально-наукового центру “Обсерваторія” Карпатського національного університету імені Василя Стефаника
