Понад половина випадків повної втрати зовнішнього електропостачання ЗАЕС із 2022 року сталася протягом останніх семи місяців — новий аналіз Greenpeace Україна не виявив доказів заявлених ударів з боку України.

17 вересня 2026 року, Київ — Росія навмисно здійснює диверсії та цілеспрямовано виводить з ладу лінії електропостачання Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС), заявив сьогодні Greenpeace. Нове розслідування Greenpeace Україна, проведене спільно з лондонською компанією McKenzie Intelligence Services (MIS), викриває російську дезінформаційну кампанію, в межах якої стверджується, що українські артилерійські удари та атаки безпілотників завдали серйозних пошкоджень критично важливій інфраструктурі, яка забезпечує електропостачання ЗАЕС.

Розслідування українською мовою.
Розслідування англійською мовою.

Аналіз супутникових знімків високої роздільної здатності, проведений MIS, не виявив доказів, які б підтверджували російські заяви про український артилерійський удар 10 лютого 2026 року або атаку БПЛА 4 червня 2026 року на відкритий розподільчий пристрій «Феросплавна» 330 кВ поблизу Запорізької теплової електростанції (ЗТЕС).

Greenpeace Україна передав свій останній аналіз ситуації на ЗАЕС урядам, які беруть участь у Генеральній конференції МАГАТЕ цього тижня, з метою протидії російській дезінформаційній кампанії. Питання ядерної безпеки та захищеності в Україні, зокрема ситуація на ЗАЕС, розглядається під час конференції.

«Супутникові знімки та інші докази однозначні — Україна не атакувала систему електропостачання власної Запорізької атомної електростанції. Це частина масштабної дезінформаційної кампанії Москви, мета якої — створити плутанину та відвернути увагу від реальних загроз ядерній безпеці, спричинених виключно незаконною російською окупацією та війною.

Повторювані випадки втрати зовнішнього електропостачання ЗАЕС є наслідком російських військових атак на енергосистему України та диверсій на ЗАЕС і пов’язаних із нею відкритими розподільчими установками. Росія посилює атаки на українську енергосистему, і їхні наслідки для ядерної безпеки стають дедалі серйознішими.

Понад половина всіх випадків повної втрати зовнішнього електропостачання ЗАЕС від початку російської окупації у 2022 році сталася лише протягом останніх семи місяців. Пріоритетом має бути деокупація Запорізької атомної електростанції та виведення з неї всіх російських сил», — заявив Шон Берні, фахівець з ядерної енергетики Greenpeace Україна.

У межах аналізу MIS було досліджено низку супутникових знімків Airbus високої роздільної здатності, зроблених у період із жовтня 2025 року до червня 2026 року. Основну увагу було зосереджено на відкритому розподільчому пристрої «Феросплавна» 330 кВ, розташованому на північний схід від ЗТЕС. Розподільчі установки  містять автоматичні вимикачі, роз’єднувачі та трансформатори струму і є частиною одного з двох зовнішніх мережевих з’єднань, що забезпечують електроенергією ЗАЕС.

MIS виявила пошкодження розподільчої установки, однак не знайшла доказів того, що вони були спричинені українськими артилерійськими ударами або атаками безпілотників, як стверджує Росія. У разі артилерійського обстрілу очікуваними ознаками були б характерні вирви від влучань і розосереджені пошкодження на території об’єкта. Аналіз також встановив, що пошкодження, яке Росія приписала українській атаці безпілотника 4 червня, було помітне на супутникових знімках ще до дати заявленої атаки.

Ключові висновки аналізу McKenzie Intelligence:

  • не виявлено доказів наявності вирв від артилерійських влучань на території відкритої розподільчої установки «Феросплавна» 330 кВ;
  • не виявлено доказів заявлених Росією численних українських артилерійських ударів 10 лютого 2026 року;
  • пошкодження, яке Росія приписала нібито атаці безпілотника 4 червня, було наявне ще до цієї дати;
  • не виявлено доказів заявленої Росією атаки понад 20 українських БПЛА 4 червня 2026 року;
  • пошкодження розподільчої установкипідтверджено, однак супутникові дані не підтверджують російські твердження про те, що вони були спричинені українськими артилерійськими ударами або атаками безпілотників.

Лінія «Феросплавна» 330 кВ є однією з двох зовнішніх ліній електропередачі, що забезпечують електроенергією ЗАЕС. Інша лінія — «Дніпровська» 750 кВ — не працює з 22 травня 2026 року, коли російські військові атаки завдали серйозних пошкоджень підстанції «Дніпровська», розташованій приблизно за 100 км на північ від атомної електростанції.

Втрата зовнішнього електропостачання посилює ризики для ядерної безпеки

Зовнішнє електропостачання є критично важливим для ядерної безпеки, оскільки воно необхідне для роботи ключових систем безпеки реакторів, зокрема насосів, які забезпечують охолодження ядерного палива в активних зонах реакторів і басейнах витримки відпрацьованого ядерного палива.

На ЗАЕС розташовано шість реакторних енергоблоків і шість басейнів витримки відпрацьованого палива, у яких містяться сотні тонн високорадіоактивного ядерного палива. Відтоді як російські війська захопили станцію у 2022 році, ЗАЕС пережила 26 випадків повної втрати зовнішнього електропостачання (LOOP). Чотирнадцять із цих випадків сталися з лютого 2026 року.

Кожна повна втрата зовнішнього електропостачання змушує ЗАЕС покладатися на аварійні дизель-генератори для підтримання критично важливих функцій ядерної безпеки.

«Те, що Росія робить в Україні, є безпрецедентним в історії ядерної енергетики та демонструє повне нехтування принципами ядерної безпеки. Повторювані випадки втрати зовнішнього електропостачання Запорізької атомної електростанції становлять фундаментальний ризик для безпеки.

Посилення російських атак на українську енергосистему також створює загрозу ядерній безпеці на трьох інших діючих атомних електростанціях України. Максимальна міжнародна підтримка України є вкрай необхідною, однак уряди продовжують вести ядерний бізнес із Росією та досі не запровадили санкції проти «Росатома». Це неприйнятно і має змінитися», — заявив Ян Ванде Путте, експерт із радіаційної та ядерної безпеки Greenpeace Україна.

Greenpeace розслідує, документує та викриває російські загрози для ЗАЕС із березня 2022 року, зокрема плани «Росатома» щодо перезапуску реакторів станції, які залишаються у стані холодної зупинки з вересня 2022 року. Дотепер «Росатому» не вдалося перезапустити жоден із шести реакторів ЗАЕС, зокрема попри спроби підключити станцію до електромережі на окупованих Росією територіях Запорізької, Херсонської та Донецької областей.